Знаєте, чому люди розчаровуються один в одному?
Переважно, це відбувається в результаті внутрішніх прихильностей, створених без вольового контролю і які фактично ніяк не підтверджені протилежною стороною.Тому що в певний момент неоправдано ними зачаровуються! Самовільно, Безпідставно, Надумано - Інтуїтивно.
Люди схильні йти за інтуїтивними преференціями у різних сферах життя. А інтуїція, як нам відомо, в силу відсутності раціонального підгрунтя, не завжди виправдана.
Ще одним із вирішальних факторів, окрім так званих "власних окулярів", є маски, що створює сама людина. Вона хоче Вам видатись такою, якою би Ви хотіли її бачити або ж, якою модно зараз бути. Такі рольові поведінки я називаю масками Псевдо-Людей.
У сучасному світі інформаційного шуму, задзеркалля віртуальності, течій модних тенденцій і гучної критики, люди навчились обирати для себе красиві, правильні та, найголовніше, не властиві їм характеристики. Причиною цього є вихор суспільства, який надиктовує якості тих високошанованих осіб, які вважаються класом вищими.
Ці "Псевдо" маски можуть мати різні профілі. Від вибору хобі до музичного смаку. У найгіршому випадку, ці маски можуть мати силуети неправдивих рис характеру. До прикладу, людина може розповідати та позиціонувати себе, як щиру, рішучу, добродушну, веселу, відповідальну і т.д...все те, що хочуть чути і так чітко описується в резюме. Проте, в ситуаціях, де слід проявити ці якості, істинне обличчя демонструє прояв протилежних рис.
- Так, через власні лінощі до себе як до індивіда, люди готові поцупити ідею в когось;
- Через аргумент недостатності 24-ох годин на добу, люди залишаються поверхневими у своїх вподобаннях та внутрішніх ресурсах, про які сміливо заявляють "у весь зріст", а насправді про них майже нічого і не знають.
У висновку, як завжди, хочу навести декілька порад для уникнення, як зустрічної фальші, так і попередження формування власної.
Ніколи не старайтесь когось виправдати без логічних на це підстав та самі не ставайте Псевдо-людьми!
В будь-якому випадку це призведе до розчарування, втрати себе і особистісних потенціалів.Історично визначено, що норми суспільства і природа людей завжди будуть завдавати цільового удару осуджень і критики в мішені - дійових осіб.
Основним принципом для всіх залишається прагнення до самоактуалізації, що визначає гармонійність і цілісність особистості; найповніше розкриття можливостей та їх вдосконалення.
на мою думку люди розчаровуються один в одному спершу через те, що при знайомстві ми завжди сприймаємо незнайомця як людину порядну, чесну і з високими стандартами. Незнаючи нічого про свого опонента, ми одразу підсвідомо присвоюємо йому статус порядної, відвертої і відкритої до нас людини. Від цього ми очікуємо отримати потенційно нового друга, однодумця чи цікавого співрозмовника. Ми невідомій нам людині одразу надаємо найвищий кредит довіри і проявляємо зацікавленість без жодних на це підстав, але в подальшому спілкуванні і зближенні наші очікування досить часто не підтверджуються. Висока оцінка присвоєна незнайомцю починає падати. Для розчарування в комусь потрібний лише час. Хтось розчаровується майже одразу, а комусь для цього необхідно більше часу. Розчарування приходить майже одразу, невідповідність нашим очікуванням. Але людям притаманно чекати, терпіти і надіятись на зміни в кращу сторону. Ми розуміємо це, але вже давно це переросло в привичку і щоб визнати перед самим собою розчарування в комусь хто вже давно не є знайомим, а набагато ближча нам людина, нам потрібний поштовх від неї, певний вчинок чи реакція її на якусь подію що стане для нас рубиконом і лише тоді ми визнаємо остаточно що розчаровані в людині.
ВідповістиВидалитиЗдебільшого це наша вина, ми неотримали те на що очікували і сподівались,але ніхто нам і не обіцяв цього.Тому і самому розчаруванню ми теж придаємо більше ваги ніж є насправді.