Не жалій про скоєне;

Відпускай образливе;

Прикрашай спотворене;

Відкидай загублене.

Вінайди загублене;

Доглядай посіяне;

 Розфарбуй знебарвлене;

Сотвори омріяне.

Пам'ятай дароване;

Забувай докорене;

Віднови змарноване;

Зрозумій зумовлене.

Підсумуй прочитане, -

Відтвори нездійснене!

Наповняй спутошене,

Опануй незвідане!

Віра

У світлі променів з небес

Я відчуваю силу.

У сутінках чужих мистецтв

Я утрачаю стимул.

Все получається тоді,

Коли ти віриш в диво.

У себе віра - це, скоріш,

Найбільш таки важливо.

Не треба мірятись до тих,

Хто є твоїм кумиром.

Ти сам створи і віднайди,

Що є твоє "щасливо".

У кожного свій взір

І погляд особливий.

Чужим, бува, він - звір.

У світі так властиво.

Важливо

Що таке важливо?

Що для тебе треба?

Ствердження - сумнівні.

Як це "вище неба"?

 

 

Де безкомпромісно?

В кого в чім потреба?

Нащо те "амбітно"?

Хто такий "амеба"?

 

 

Ми шукаєм зерна

В світі повнім стебел.

Щастя - це про різне.

Так вже... А для тебе?

Чому Ваші правила мені не потрібні?

 "Бо я так хочу!", "Зроби так, як я кажу!", "Так буде найкраще!", "Так недобре, перероби!"

Такі фрази заставляють співрозмовника відреагувати і зробити протилежне рішення чи дію в силу аргументованого переконання або ж авторитетного наказу. 

Але де ж закінчується межа між правилами і дисципліною, а починається ущемлення вираження особистості?
Кожна доросла людина це, по суті, особа з переліком якостей, які сформувались на різних життєвих етапах за певних обставин.

В більшості ці риси зародились в період знайомства дитини з навколишнім світом - у дитинстві.

Саме в дитинстві під впливом батьківського та соціального виховання ми отримуємо перелік правил та окреслення рамок, згідно яких нас вчать як поводитись та жити. 

Як би не хотілось все проконтролювати рідним, дорослішаючи кожен з нас виходить у світ нових знайомств: з однолітками, вчителями, старшими і молодшими по віку та ієрархії людей, - у світ нових правил та законів. 

Настанови, які ми отримали в дитинстві як багаж у майбутнє, не завжди стануть доречними в подальшому у нових оточеннях , в які Ви потраплятимите. 

В гіршому випадку  вони можуть стати на заваді розкриття Вашої індивідуальності та здійснення самостійних доленосних кроків.

Таким чином, піднімається питання важливості та значущості певних вказівок, які врешті-решт завжди залишатимуться суб'єктивними. При будь-яких вирішальних обставинах прийдеться пристосовуватись або ж відстоювати своє. Це сформує характер людини з її особливим поглядом на речі. В окремих випадках може призвести до постійних конфліктів з оточуючими та вічної боротьби за власну правду.

Тож, як відрізнити силу характеру, яку потрібно проявляти в певних ситуаціях, від соціальної гнучкості, яка може виявлятися у негативній та збитковій для особи формі?

Виховання - це завжди правила.

І правил безліч.

Популярних і непоширених чи упереджених та справедливих.

Правила гігієни, правила комунікації, правила етикету, релігійні правила, правила національності, менталітету, поваги та ін.

Ці правила, які ми створюємо собі та людям довкола, не замислюючись, здаються для нас дуже важливими. Адже згідно них ми і живемо.

Та на моє переконання, будь-які принципи та власні ідеології повинні бути законами для себе особисто, а для всіх оточуючих - лише порадами.

Щодо виховання дитини, воно повинно базуватись на допомозі маленькій людині пізнавати світ не лише навколишній, а й внутрішній. Не блокуючи нові риси характеру, а шліфуючи їх.

А стосовно перевиховання дорослих осіб, в першу чергу, найголовніше це Ваше прийняття іншості. Рахування з цим. І це не про заперечення і нав'язування свого, а про пошук комфортного компромісного високої якості консенсусу.

Чому люди розчаровуються один в одному?

Знаєте, чому люди розчаровуються один в одному? 

Тому що в певний момент неоправдано ними зачаровуються! Самовільно, Безпідставно, Надумано - Інтуїтивно.

Переважно, це відбувається в результаті внутрішніх прихильностей, створених без вольового контролю і які фактично ніяк не підтверджені протилежною стороною.
Люди схильні йти за інтуїтивними преференціями у різних сферах життя. А інтуїція, як нам відомо, в силу відсутності раціонального підгрунтя, не завжди виправдана.

Ще одним із вирішальних факторів, окрім так званих "власних окулярів", є маски, що створює сама людина. Вона хоче Вам видатись такою, якою би Ви хотіли її бачити або ж, якою модно зараз бути. Такі рольові поведінки я називаю масками Псевдо-Людей.
У сучасному світі інформаційного шуму, задзеркалля віртуальності, течій модних тенденцій і гучної критики, люди навчились обирати для себе красиві, правильні та, найголовніше, не властиві їм характеристики. Причиною цього є вихор суспільства, який надиктовує якості тих високошанованих осіб, які вважаються класом вищими.
Ці "Псевдо" маски можуть мати різні профілі. Від вибору хобі до музичного смаку. У найгіршому випадку, ці маски можуть мати силуети неправдивих рис характеру. До прикладу, людина може розповідати та позиціонувати себе, як щиру, рішучу, добродушну, веселу, відповідальну і т.д...все те, що хочуть чути і так чітко описується в резюме. Проте, в ситуаціях, де слід проявити ці якості, істинне обличчя демонструє прояв протилежних рис.

• Так, через власні лінощі до себе як до індивіда, люди готові поцупити ідею в когось;
• Через аргумент недостатності 24-ох годин на добу, люди залишаються поверхневими у своїх вподобаннях та внутрішніх ресурсах, про які сміливо заявляють "у весь зріст", а насправді про них майже нічого і не знають.

Так у сучасному світі сформувалась ознака конформізму. Що означає пасивну піддатливість людини до оточення. Швидкі темпи сьогоднення і їх причинно-наслідкові зв'язки сформували у суспільстві схильність до стандартів та "протоптаних стежинок" авторитетних осіб.

У висновку, як завжди, хочу навести декілька порад для уникнення, як зустрічної фальші, так і попередження формування власної.

Ніколи не старайтесь когось виправдати без логічних на це підстав та самі не ставайте Псевдо-людьми! 

В будь-якому випадку це призведе до розчарування, втрати себе і особистісних потенціалів.

Історично визначено, що норми суспільства і природа людей завжди будуть завдавати цільового удару осуджень і критики в мішені - дійових осіб.
Основним принципом для всіх залишається прагнення до самоактуалізації, що визначає гармонійність і цілісність особистості; найповніше розкриття можливостей та їх вдосконалення.

Чи притаманне Вам почуття власної гідності?

Сучасний світ - публічний і прихований, світський та потайний.
Представниками кожної цієї соціальної групи керують різноманітні емоції, настрої, стани та сили духу.

Я хотіла б виокремити одні з тих енергетичних рушіїв, які мають владу над кожною соціальною одиницею.

Чи помічаєте Ви різницю між двома рисами:

1. ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ВАЖЛИВОСТІ
та
2. ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ

На перший погляд, дуже схожі значення!
Проте, Почуття Власної Важливості - це орієнтація на думку інших. Це показник невпевненості, сором'язливості і бажанні бути визнаним оточуючими.
Натомість, Почуття Власної Гідності - це внутрішнє відчуття сили та характеру. Особлива цінність людини, яка не потребує жодних схвалень чи оспорювань з боку середовища.

Думаю, це два діаметрально-протилежні магнітні полюси, які керують людьми.
Чому вважаю цю тему важливою і необхідною для висвітлення?
Тому, що кожного дня ми вирішуємо: Ким нам бути, Що нам "їсти", З ким нам спілкуватися і т.д.
В ці моменти вибору кожен повинен пригадати цей принцип:

Керуйтеся власними заповідями, ідеями і мріями, не думаючи про те, щоб комусь вгодити чи сподобатися. 

Адже, це одна з якостей здоров'я психологічного стану людини.

Нездорові цінності

"Вчись на чужих помилках" -

крилатий вислів, який часто можна почути, у якості настанови.

Аналіз чужих помилок - дуже вишукане мистецтво. Але хто нарікає "помилки" помилками? А якщо при фактичному виконанні певної дії, яку хтось вважає помилкою, Ви досягнете ключових позитивних змін у своєму житті? Тоді така полмилка стає доленосним моментом!

Єдиною істиною є те, що у світі існує безліч мірил, так званих стандартів, за якими кожен аналізує, критикує, захоплюється. Ці стандарти - це суб'єктивні погляди, які сформовані кожною людиною і мають беруть свої коріння ще з періоду дитинства - часу, коли кожен індивід формується, як особистість, коли обставини загартовують чи розбещують, коли навчання чомусь стає як усвідомленим процесом, так і безумовним. Цей розвиток, з дитинства і до т.з."імаго", формує ряд цінностей, згідно якого людина буде сприймати всі свої подальші висновки дій, будь це успіхи чи поразки.

"Цінності, які ми сповідуємо, визначають природу наших проблем, а природа наших проблем визначає якість нашого життя."

 Існує кілька поширених людських цінностей, які ведуть до проблем, які урешті-решт стає складно вирішити.
Ось декілька з них:

• Насолода. Якщо у житті обрати Насолоду, як основнтй пріорітет і у будь-яких питаннях переслідувати її за мету, це обернеться крахом. Запитайте в будь-якого наркомана, на що обернулась його гонитва за насолодою. Чи в ненажери, який страждає безліччю захворювань в результаті такого способу життя. Як насолода допомогла йому розібратись із проблемами? Насолода - це те супутнє, яке ми отримуєте в ході , але не основне, яке ми визначаємо за ціль.
• Матеріальний успіх. Багато хто матеріальний успіх сприймає, як винагороду за сумлінну працю, прикладені зусилля і т.п. Але можна стверджувати, що гроші бувать брудними, наглими, підлими, шантажніми... В гонитві за ними люди переступають такі бар'єри, як чесність, гідність, благородність. Що є вагомішим, - рішення за Вами. 
• Правота. Ми постійно робимо неправильні припущення, інколи через недостатність інформації, інколи через її неправдивість. Неадекватно оцінюємо ситуації, забуваємо деякі факти, ідемо за власними слабкостями, емоціями. Ми - люди. І нам властиво помилятись. Але позиція "Я завжди правий" передбачає невміння вчитись на власних помилках, оскільки, за такими переконаннями, їх не було, нема і не буде. 
• Вічний позитив. Дивно звучить. Насправді, рекомендують на поразки дивитись з позитивом і вдячністю, але я про інше. Якщо ми весь час змушуємо себе залишатись на позитиві, то заперечуємо існування проблем. А коли ми заперечуємо проблеми, то самі в себе забираємо можливість їх розв'язати і стати щасливими. Проблеми надають нашому житті важливості і сенсу.

Як сказав колись Фрейд: "Одного дня Ви озирнетесь на роки боротьби і будете вражені, коли зрозумієте, що вони були для Вас найщасливішими".
Ось чому такі цінності, як насолода, матеріальний успіх, правота, вічний позитив - погані орієнтири для людини. Деякі найвеличніші миті людського життя не приємні, не успішні, не славні і не позитивні.
Просто треба міцно триматись за стратегічні, правильні цінності, а насолода і успіх прийдуть самі - як результат на шляху. Це побічні ефекти правильних цінностей. А коли вони самі по собі, вони просто перетворюються на емоційні кайфи.

Основна валюта нашого життя - це час

Поки ти спиш, час йде. Поки ти їси, час йде. Поки ти думаєш, як заробити більше, час йде.

Рік, як місяць; тиждень, як день; день, як година; година, як хвилина. Основна валюта нашого життя - це час. 

"Поки ти думаєш про ризик, хтось ризикує і досягає успіху. Поки ти думаєш про прийняття рішення, хтось його приймає і в цьому виграє. Поки ти працюєш на когось, ти влаштовуєш життя для когось, а не собі. Поки ти читаєш безглузде, хтось читає корисне і розвивається." (с)

Щодня тебе можуть розчаровувати люди - забудь про них, не приймай близько до серця. Це фокусує на собі увагу і не дає тобі можливості думати про справді корисні для тебе речі.
Ти можеш спілкуватись з "пустими" людьми і "глибокими", нехай навіть це буде епізодично, спілкуйся зі всіма, і ти навчишся розбиратись у людях.
Визнач свої життєві принципи і дотримуйся їх.
Час спливає, і ти навіть не знаєш, скільки в тебе його залишилось.
Якщо не ризикнеш сьогодні - завтра залишишся ні з чим .

Нам є, що втрачати. А кожен новий день може принести тобі те, що може змінити твоє життя, те, що зробить тебе успішним, в твоїх руках. Людина визначається ділом.

Життя - це не те, що твориться з тобою, це те, що твориш ти.

Мистецтво спілкування

Людський голос. Інструмент, на якому всі ми граємо. Це, можливо, найбільш значущий звук у світі. Він один може розпочати війну, чи промовити "Я тебе люблю!".
Проте, все ж багато людей стикається з проблемою, коли вони говорять, а у відповідь люди їх не слухають. Чому так відбувається? Як навчитись говорити переконливо та керувати своїм світом?
Потрібно позбутись ряду значних звичок, до яких схильні всі.

 7 смертних гріхів при спілкуванні:

1. Плітки. Говорити погано про когось, хто відсутній - звичка не з найкращих. Також потрібно усвідомлювати, що особа, яка пліткує, через 5 хвилин буде пліткувати про нас.
2. Осудження. Нам відомі люди, які поводять себе так в спілкуванні. Досить складно слухати когось, якщо ти знаєш, що тебе осуджують і водночас вважають недостатньо хорошим.
3. Негатив. Часто можна почути на банальне: "О! Сьогодні 1 жовтня!" "- Я знаю! Жахливо, правда?". Тяжко слухати когось, хто завжди на все дивиться негативно.
4. Скарги. Це національне мистецтво. Всі ми обожнєюмо скаржитись на все. На погоду, на спорт, на політику...ми робимо це досконало. Але, направді, нарікання - це нещастя, яке ми програмуємо на себе, і яке має властивість передаватись.
5. Звинувачення. Люди часто кидаються обвинуваченнями. Вони просто перекидують вину на когось іншого і не несуть відповідальності за свої дії. З такими людьми дуже важко спілкуватись, оскільки не знаєш, коли вони застосують цей прийом.
6. Перебільшення. Це насправді принижує інколи нашу мову. Наприклад, коли ми побачимо щось дійсно красиве, як ми його назвемо? Якщо всі епітети ми використовуємо  буденно. Тоді ж це перебільшення перетворюється в брехню. А ми не любимо слухати людей, які нас обманюють.
7. Догматизм. Змішування фактів та думок. Коли перемішуються ці дві речі, Ви чуєте просто шум. Легко можна зустріти людей, які "засипають" своїми припущеннями, ніби це цілковита правда. Це тяжко слухати. Це фальш.

Отже, цих 7 смертних гріхів спілкування варто уникати. Але чи можна знайти антонімічні риси гріхам для переконливого спілкування?

• Чесність. Бути правдивим у тому, що Ви говорите і при тому правильним і чітким.
• Справжність. Просто бути собою. Відстоювати свою власну правду. Але не забувати робити це чемно.
• Порядність. Дотримувати свого слова, робити те, що обіцяєш - насправді, дуже унікальна та благородна риса.
• Любов. Я не маю на увазі романтику. Я маю на увазі бажання людям добра. І правильне застосування цієї риси. Можна, використовуючи чесність, сказати людині "Ой! Ви сьогодні так зле виглядаєте.." Тому варто зважати на варіант підходу до людей з добром.

Також існує поняття як "мовні жанри". Тобто люди, які розмовляють однією і тією ж мовою, можуть спілкуватись по-різному.
Можна говорити так, як читають проповідь, можна говорити так, як читають лекцію, можна говорити, як на базарі, можна говорити, як з таксістом, можна говорити, як в науковому оточенні і т.д. Так ось людина, яка себе поважає, повинна володіти всіма цими мовами.

Інше питання: Що Вам притаманно найбільше?

Що таке САМОдостатність?

Що означає термін "самодостатність"? І яка людина вважається самодостатньою?

Опираючись на розділ словотворення, "САМОдостатність" означає певний статус, коли достатньо самого себе. Слово "достаток" має значення наповненості, довершеності та відсутності потреби у чому-небудь. Самодостатня людина не боїться самотності і легко вміє заповнити свій час.

Самодостатність (СД) може бути декількох типів:

•  Господарська самодостатність означає, наскільки людина здатна забезпечити свої фізіологічні потреби. (Одягтись, поїсти, вирішити побутові питання). Ще до господарської я віднесла і фінансову СД, що означає фінансове самозабезпечення, організація життя за свій рахунок, оскільки, це слугує засобом забезпечення фізіопотреб.

• Психологічна самодостатність означає повну психологічну незалежність від оточуючих, близьких чи рідних людей. Тобто Ви здатні почувати себе абсолютно  комфортно без спілкування чи будь-яких порад і схвалень з боку інших. 

• Соціальна самодостатність це успішність у Вашій життєвій справі та сформований статус індивідуальності у соціумі. 

Самодостатність - це здатність жити власними силами, а саме: вміння приймати рішення самостійно, формувати життєві цінності, пріорітети та принципи без "паразитарних" міжособистісних відносин.
Важливим моментом є відсутність нездорових прихильностей та страхів, а також вміння їх долати. В протилежному випадку така людина вважається безвладною.

Кроки до розвитку САМОдостатності

1. Навчітись вирішувати свої побутові, духовні та фінансові питання і бажання власними силами. 
2. Перегляньте Ваше коло спілкування. Проведіть так звану аналітику, чому і з ким Ви спілкуєтесь. Та вирішіть для себе питання здорових відносин з духовним зв`язком без застосування матеріальних інтересів чи психологічної залежності.
3. Пізнайте себе. Запишіться на гуртки, спорт та знайдіть те хобі, яке буде допомагати Вам розслабитись, або, від заняття яким Ви будете отримувати задоволення. Це формує індивідуальність та життєві смаки.
4. Навчіться бути на самоті. Це не означає перевірку на витривалість перед страхом самотності, це вміння організовувати ефективний час для себе (набуття додаткових навичок, закріплення змін особистості).
5. Робіть рішення самостійно. Ви можете приймати до уваги поради та сторонні думки, але це завжди суб`єктивні погляди. Рішення приймаєте Ви і його наслідки будуть за Вами.
6. Ставте цілі. Великі та малі. Організованість та self-менеджмент завжди є провідниками продуктивності індивіда. На шляху до глобальної мети слід враховувати, що для її досягнення необхідно пройти певні зміни. Це завжди комплексна праця, що потребує, окрім фізичних "кроків" ще й духовного орієнтиру.

Перестаньте чекати і вимагати дій та рішень від інших, почніть керувати своїм життям власноруч. Йдіть самостійно та самовідповідально до персонального розвитку. 

"Щоб досягти того, чого ніколи не мав, потрібно зробити те, чого ніколи не робив".

Чим менше ми знаємо людину, тим ближча вона нам

Чим менше ми знаємо людину, тим ближча вона нам. Погоджуєтесь?  Як на мене, дуже влучно!

"Людина помічає у світі те, що уже несе в собі." Антуан де Сент-Екзюпері

Як тільки відбуваються нова зустріч і знайомство, Ви тієї ж секунди формуєте індивідуальне перше враження про незнайомця. Оскільки рішення, поведінка та відповіді нового суб'єкта знайомства є непрогнозованими, Ви, мимоволі неусвідомлено, сприймаєте його через призму своїх почуттів, емоцій, рис характеру, комплексів та світогляду. І неважливо, що в цей момент відбувається у голові Вашого нового співрозмовника, - можливо він щось приховує, а щось старається наполегливо показати назагал, Ви всеодно читаєте те, що написано "Вашою мовою", "відомими для Вас літерами" і є зрозумілим саме Вам.
В подальшому і ретельнішому знайомстві з новою людиною, вона може відкритись для Вас вже зовсім з іншого боку, на який Ви, можливо, будете не очікувати і такого, який може Вас вразити негативно чи позитивно.
Але, коли Ви ще тільки на етапі знайомства, у Вашому сприйнятті ця людина для Вас цілий Всесвіт - багатогранний, невідомий, відкритий.

Человек замечает в мире лишь то, что уже несет в себе. - Антуан де Сент-Экзюпери

Источник: http://www.omolody.ru/quotes_love/politeness.htm